Дочекайся мене на світанку
І не думай про сум та біду.
Як почуєш ти пісню повстанську,
Знай – я з хлопцями з бою іду.
Зустрічай мене в щирі обійми,
Поцілунками душу зігрій…
Знову Неньці нав’язують вІйни,
Скоро нам повертатись у бій.
Не хвилюйся, ти там у безпеці.
Не дай місця сльозі у очах,
Бо на захисті, з вірою в серці,
Патріоти у дружніх рядах.
Дочекайся, кохана лебідко,
Всю тривогу сховай в молитви…
Принесу тобі радісну звістку
І букет квіточок польових…
// 29.05.2014 //
© Роман Хованець. Поезія серця...
e-litclub
| воскресенье, 20 июля 2014